Бражник мертва голова

Acherontia atropos (Linnaeus, 1758)

Поширення. Палеотропічний вид, широко розповсюджений по всій Африці, на Близькому та Середньому Сході, у Середземномор’ї, звідки регулярно мігрує на північ до Центральної і Північної Європи; найсхідніші знахідки відомі з північно-східного Казахстану. В Україні нерезидентний вид, відомий зі всіх регіонів, де спорадично трапляється під час міграцій і закладає тимчасові колонії, що постійно підкріплюються або поновлюються наступними міграційними хвилями з півдня. На півдні трапляється щороку, можливо в теплі зими здатний успішно перезимувати.

Біологія. Евритопний вид, що населяє дуже різноманітні, але насамперед ксеротермні біотопи. Під час міграцій метеликів можна зустріти будь де, як у природних, так і в антропогенних біотопах, від приморських низовин до високогір’я Карпат. Імаго – відомі мігранти і дуже витривалі літуни, здатні долати значні відстані та перешкоди. В Україні перші, мігруючі з півдня, метелики з’являються у травні та червні. Більш численні метелики вже тутешнього покоління нащадків мігрантів, з’являються у серпні та літають до жовтня. Тутешні метелики, що вилуплюються з лялечок восени, мають недоророзвинені статеві клітини і мігрують назад на південь, де досягають статевої зрілості. Метелики що не встигли відлетіли на південь зазвичай гинуть через низькі температури. Метелики активні вночі, живляться здебільшого медом, рідше соком поранених дерев і плодів, нектаром квітів. У пошуках меду часто проникають у бджолині вулики на пасіках, де живляться, проколюючи соти коротким і міцним хоботком, при цьому виділяючи хімічний секрет що імітує бджолиний, запах та убезпечує його від нападу бджіл. Проте, іноді бджоли виявляють злодіїв, і вбивають їх. У результаті пасічники часом знаходять муміфіковані прополісом залишки метеликів. Якщо метелика потривожити, він намагається відлякати нападника пронизливим свистячим звуком, що продукується ротовим апаратом. Самиця відкладає до 200 яєць, по одному, рідше по кілька, на тильну сторону листка або стебло харчової рослини. Загалом розвиток яйця триває від 5 до 12 днів, а гусені близько двох місяців. Протягом дня гусениці тримаються на стеблах близько до землі; живляться вночі. Гусінь поліфаг, здатна розвиватися на багатьох різноманітних рослинах, віддаючи перевагу пасльоновим (Solanaceae) і маслиновим (Oleaceae). В Україні гусениць найчастіше знаходять на кущах повію (Lycium barbarum) та бирючини (Ligustrum vulgare), а також в агроценозах на картоплі (Solanum tuberosum). Зокрема, восени, під час копання картоплі на полях часто знаходять лялечок, які лежать в ґрунті. Метелики з них здебільшого виходять восени того ж року, зрідка залишаються зимувати. Лише за сприятливих умов – дуже м’якої, безморозної зими, лялечки можуть успішно перезимувати, а дорослі особини тоді вилуплюються навесні наступного року. 

Чисельність та охорона. На півдні, як правило, щороку більш-менш звичайний. На решті території трапляється спорадично і поодиноко, а чисельність залежить від інтенсивності міграційних хвиль з півдня. З огляду на нерезидентний статус виду, його охорона в Україні недоцільна.