Бражники
Родина Бражники (Sphingidae) у систематичному відношенні належать до
надродини Шовкопрядові (Bombycoidea), ряду Лускокрилі (Lepidoptera), класу
Комахи (Insecta), типу Членистоногі (Arthropoda) та царства Тварини
(Animalia).
Латинське найменування родини «Sphingidae» – тобто «Сфінкси»
присвоєне цій родині через те, що потривожена гусінь характерно вигинає
передню частину тіла, стаючи подібною на фігуру сфінкса. На стадії гусені,
більшість видів бражників мають дуже характерну морфологічну особливість –
рогоподібний виріст на задньому кінці тіла.
Родина бражників, загалом, налічує близько 1450 видів, які розповсюджені
по всьому світі, за винятком Антарктиди, але найбільше їх у тропічних
широтах. Слід зазначити, що справжня кількість видів може бути більшою,
оскільки у важкодоступних регіонах планети цілком можуть жити ще досі не
описані види, які чекають на відкриття.
Переважна більшість видів бражників є великими або середнього розміру
метеликами з дуже характерним габітусом і забарвленням, що дозволяє їх легко
впізнати та відрізнити від представників інших родин ряду лускокрилих. Тіло
цих метеликів порівняно велике, обтічної форми. Особливо добре розвинений
грудний відділ, де знаходяться потужні м’язи крил. Передні крила здебільшого
вузькі та продовгасті, а задні короткі. Такі морфологічні особливості
дозволяють бражникам швидко і вправно літати, при цьому розвиваючи дуже
велику швидкість польоту, яка може сягати 14-15 метрів в секунду або 50-55
кілометрів на годину. Дорослі бражники — одні з найшвидших і
найманевреніших літунів у світі комах.
Переважна більшість видів бражників на стадії імаго (дорослого –
метелика) живляться нектаром квітів. При цьому, майже всі вони доволі великі
та важкі, тому далеко не кожна квітка може витримати їхню вагу. У зв’язку з
цим, у процесі еволюції, в них виробилася характерна пристосувальна
особливість – живитися на льоту, не сідаючи на квітку, а тільки запускаючи у
квітку зазвичай дуже довгий хоботок. З таким типом живлення пов’язана й
інша характерна особливість бражників – здатність до зависаючого польоту.
При цьому метелик наче завмирає в повітрі і лише дві «хмаринки» з боків його
тіла видають відчайдушну роботу крил. Цим бражники дуже нагадують дрібних
тропічних птахів – колібрі. Відповідно, у народі їх часто називають
«метеликами колібрі», або взагалі плутають із цими птахами.
Бражники, як і птахи-колібрі, пристосувалися добувати нектар з квіток з
дуже глибокими віночками. Іноді, віночок буває ускладнений ще й особливим
відростком – шпорцем, на дні якого розташовані нектарники. Щоб дістати
нектар з такої глибини, потрібен особливо довгий хоботок, який є ще однією
характерною особливістю багатьох бражників. Коли метелик знаходить квітку і
зависає над ним, скручений досі хоботок розпрямляється і опускається
всередину квітки. Надзвичайно еластичний, гнучкий хоботок бражників
зазвичай по довжині відповідає глибині розташування нектару у відвідуваних
метеликами квітках, при цьому, часто буває значно довшим за все тіло
метелика, іноді, навіть, у декілька разів. Зокрема, найдовший хоботок серед
бражників і взагалі серед усіх метеликів і комах, є у південноамериканського
виду Amphimoea walkeri – його довжина сягає 28 сантиметрів та є вчетверо
довшим за все тіло. Дуже довгий хоботок, довжиною понад 20 см, є також у
бражника Xanthopan praedicta з Мадагаскару, який є єдиним запилювачем
тамтешнього ендемічного виду орхідеї Angraecum sesquipedale, з найдовшими
шпорцями, що можуть сягати близько 30 см.
У деяких видів бражників, що живляться соком перестиглих плодів
(фруктів і ягід), та тим що витікає з поранених стовбурів дерев, а також медом,
хоботок вкорочений і потовщений, пристосований до проколювання стінок
плодів і сот. Зокрема, в Україні це стосується бражника мертва голова
(Acherontia atropos), метеликів якого часто знаходять у бджолиних вуликах на пасіках. Утім, з огляду на дуже невисоку чисельність, ці метелики ніколи не
завдають шкоди ні бджолам, ані пасічникам.
Водночас, варто зазначити, що серед бражників є і низка видів, які мають
редукований хоботок і взагалі не живляться на стадії метелика, а живуть за
рахунок поживних речовин, накопичених на стадії гусені. Зокрема, в Україні,
такими видами-афагами на стадії імаго є всі представники підродини
Smerinthinae.
На стадії гусені, бражники здебільшого живляться листям, рідше квітами і
плодами різноманітних рослин. Багато видів є трофічно
вузькоспеціалізованими, здатними живитися тільки однією, або небагатьма
спорідненими рослинами. Заляльковування відбувається у земляній
«колисочці» в ґрунті, або в рідкому павутинчастому коконі, чи взагалі вільно
серед рослинних залишків на поверхні ґрунту.
Переважна більшість видів бражників активні у сутінках і вночі. Утім,
серед них є й виключно денні та сутінкові форми. Зокрема, в Україні, виключно
вдень активні 4 види бражників: жимолостевий (Hemaris fuciformis),
хорватський (Hemaris croatica), скабіозовий (Hemaris tityus) та язикан
(Macroglossum stellatarum). Утім, іноді вдень, під час живлення над квітами,
можна спостерігати і деяких типово нічних бражників, насамперед берізкового
(Agrius convolvuli) – під час міграції наприкінці літа та на початку осені. Ще 2
види бражників – прозерпіна (Proserpinus proserpina) та карлуватий
(Sphingonaepiopsis gorgoniades), мають виключно сутінкову активність, та
літають протягом дуже короткотривалого періоду – у вечірніх і вранішніх
сутінках.
Цікаво що для низки активних вдень видів, зокрема з триби Hemarini, характерна мімікрія – вони за зовнішнім виглядом дуже нагадують джмелів. В Україні, станом на тепер, достовірно зареєстровані 27 видів бражників (посилання на сторінку з таксономічним списком). Утім, лише 20 з них є тут резидентними і постійними мешканцями. Натомість, 4 види трапляються виключно під час міграцій, або можуть створювати тільки тимчасові колонії, та не мають в Україні сталих популяцій. Зокрема, 3 види бражників – берізковий
(Agrius convolvuli), мертва голова (Acherontia atropos) і ліворнський (Hyles livornica), відомі під час регулярних, щорічних міграцій, а бражник олеандровий (Daphnis nerii) є спорадичним мігрантом, що залітає в Україну (зазвичай тільки в Крим), лише в окремі роки. Крім того, 3 види бражників: паролистовий (Hyles zygophylli), нетопир (Hyles vespertilio) та винний великий (Hippotion celerio) – відомі лише за поодинокими давніми знахідками, які, вочевидь, стосуються випадково занесених, чи залітних особин. Більшість видів бражників літають дуже швидко у темну пору доби, тому
їх зовсім непросто побачити. За життя ми можемо ніколи не зустріти цих прекрасних метеликів, а якщо зустрінемо, то можемо і не зрозуміти хто ж перед нами, або взагалі сприйняти за пташку – колібрі. Утім, колібрі розповсюджені виключно у тропічних широтах Південної та Центральної Америки, а в наших умовах не здатні жити. Тому, якщо Вам раптом в Україні трапився «колібрі»,
можете бути певні, що перед Вами – бражник. А от який саме, ще доведеться визначити. Для цього Вам може стати у пригоді наш сайт. Тут Ви зможете самі спробувати ідентифікувати побаченого Вами бражника, а також проконсультуватися у фахівців. Якщо у Вас є фотоапарат, постарайтеся сфотографувати бражника. За допомогою фото ми разом зможемо достовірно визначити його видову
приналежність, а також, Ваше фото може виявитися дуже корисним для картування та вивчення розповсюдження бражників в Україні. З рештою, Ви цілком можете стати першовідкривачем якогось нового для України виду бражника.
Присилайте Ваші фотографії зі вказівкою місця та дати, де зроблено фотографію та ПІБ її автора. Найбільш цікаві фотографії ми добавимо до сторінки про відповідний вид бражника, з обов’язковою вказівкою автора фото. За якийсь час ми сформуємо карту, що буде корисною як науковцям, так і аматорам. Будемо раді познайомити вас з дуже цікавим і таким прекрасним світом бражників України!
Наш email: sphingidae.ua@gmail.com