Бражник скабіозовий

Hemaris tityus (Linnaeus, 1758)

Поширення. Західноєвразійський вид, поширений від Західної Європи до Західного Сибіру і північно-східного Китаю. В Україні розповсюджений широко, але дуже локально. 

Біологія. Ксеро-мезофільний лучний вид, приурочений до сухих і помірно вологих різнотравних лук, лісових узлісь і галявин, лучних степів. В Українських Карпатах – моновольтинний, а період льоту імаго припадає на червень. На решті території, протягом року, розвивається два покоління, а метелики трапляються у травні та на початку червня і з середини липня до середини серпня. Метелики активні виключно вдень, у теплу та сонячну погоду. Живляться квітковим нектаром, віддаючи перевагу блакитним і пурпуровим квітам. Найчастіше їх можна спостерігати на квітах горлянки (Ajuga), розхідника (Glechoma), шавлії (Salvia), смолянки (Viscaria), смілок (Silene), свербіжниці (Knautia), синяка (Echium) та медунки (Pulmonaria). Самиця відкладає яйця поодинці або парами на нижню сторону листя кормових рослин гусені – комонника лучного (Succisa pratensis), свербіжниці польової (Knautia arvensis) та скабіози (Scabiosa), що ростуть на сонячних місцях з розрідженою рослинністю. Гусениці живляться вночі, а вдень сидять зі споду листків, або ховаються на землі під розетковими листками. Заляльковується в рідкому, але досить міцному коконі в підстилці на поверхні, або неглибоко у ґрунті. Лялечка зимує.

Чисельність та охорона. Локально розповсюджений і, як правило, нечисленний у своїх локалітетах, дуже вимогливий до середовища існування, вразливий вид. Зникає насамперед через зменшення площі його оселищ, унаслідок розорання лук і лучних степів, а також через природні сукцесійні процеси у них, що відбуваються внаслідок зміни їх традиційного використання – припинення випасу, чи викошування. Занесений до Червоної книги України (2021), під категорією «рідкісний».