Бражник жимолостевий

Hemaris fuciformis (Linnaeus, 1758) 

Поширення. Транспалеарктичний вид, широко розповсюджений у помірних широтах від Північної Африки і Піренейського півострова до Далекого Сходу і і Сахаліну. В Україні – по всій території.

Біологія. Мезофільний екотонний вид, характерний мешканець чагарникових заростей, лісових узлісь і галявин, а також штучних зелених насаджень за участі жимолості. На більшості території України бівольтинний. Метелики трапляються у травні-червні та з середини липня до кінця серпня. У Карпатах – моновольтинний, а період льоту імаго припадає на червень. Метелики активні виключно вдень, в теплу та сонячну погоду. Живляться квітковим нектаром, віддаючи перевагу квітам синього та червоного кольору. Найчастіше їх можна спостерігати під час живлення на квітах смілок (Silene), особливо дводомної (S. dioica), смолянки (Viscaria), гвоздики (Dianthus), шавлії (Salvia), синяка (Echium), горлянки (Ajuga), медунки (Pulmonaria), а також культивованих – бузку (Syringa), будлеї (Buddleja) та флоксів (Phlox). Самиця відкладає яйця на листя кормових рослин гусені, в якості яких слугують різні види жимолості (Lonicera), зокрема звичайна (L. xylosteum), чорна (L. nigra) і татарська (L. tatarica), а зрідка також сніжноягідник (Symphoricarpos), дейція (Deutzia), свербіжниця (Knautia) та підмареник (Galium). Гусінь живе поодиноко, відкрито на кормовій рослині. Заляльковується в рідкому коконі в підстилці на поверхні ґрунту. Лялечка зимує.

Чисельність та охорона. В Україні – звичайний по всій території вид, зі стабільною чисельністю, що не викликає занепокоєння. Спеціальної охорони не потребує.