Бражник осиковий

Laothoe amurensis (Staudinger, 1892)

Поширення. Трансєвразійський бореальний вид, розповсюджений від Прибалтики та Південної Фінляндії до Далекого Сходу, Курильських островів і Японії. В Україні дуже локально поширений на Поліссі, де знаходиться на південній межі свого ареалу. 

Біологія. Стенобіонтний гігрофільний лісовий вид, приурочений до заболочених листяних і мішаних лісів, зарослих осикою берегів водойм. Моновольтинний. Літ імаго короткий, відбувається у травні і першій половині червня. Вночі самці часто літають низько над водою, торкаючись її поверхні. Метелики не живляться, активні пізно вночі. Самиця відкладає близько 100 яєць, поодинці, на нижній стороні або черешку листка. Ембріональний розвиток триває 10-12 днів. Гусінь живе поодиноко від червня до серпня. Основна кормова рослина – осика (Populus tremula), значно рідше може траплятися на інших видах тополь (Populus) і вербах (Salix). Заляльковування відбувається у ґрунті. Лялечка зимує.

Чисельність та охорона. Вкрай локально розповсюджений на Поліссі, проте у своїх локалітетах, як правило, звичайний, а місцями – чисельний. Вразливий до змін в оселищах, насамперед їх гідрологічного режиму – осушувальної меліорації, а також вирубування осики – основної кормової рослини гусені. З огляду на походження та екотопічні преференції, цей бореальний вид, вочевидь, потерпає і від глобальних кліматичних змін.