Бражник карлуватий

Sphingonaepiopsis gorgoniades (Hübner, [1819])

Поширення. Середземноморсько-понтійський вид, диз’юнктивно розповсюджений у Південно-Східній Європі від Балканського півострова до Нижнього Поволжя та Південного Уралу, на Кавказі, Закавказзі, у Туреччині, Лівані, Ізраїлі, західній Йорданії, північному Іраці, північному Ірані, південному Туркменістані, Казахстані, Киргизстані та Афганістані. В Україні дуже локально розповсюджений у Донецькій та Луганській областях, здебільшого в межах Донецького кряжу, а також у Криму – на Керченському півострові, у передгір’ях і на Південному березі.

Біологія. Ксеро- і петрофільний степовий вид, приурочений до петрофітних степів, кам’янистих, зокрема вапнякових відслонень з розрідженою трав’янистою та чагарниковою рослинністю та рідколіссь середземноморського типу. На Донбасі вид є моновольтинним, а літ імаго розтягнутий від кінця травня до кінця липня. У сприятливі роки можливий розвиток часткового другого покоління, поодинокі імаго якого відмічені в серпні. У Криму регулярно розвивається одна повна та до двох часткових генерацій, а літ імаго триває від кінця квітня до жовтня. Метелики активні протягом короткого періоду часу, майже виключно у сутінках, при цьому самиці здебільшого трапляються у вечірніх сутінках, а самці – у ранкових, перед самим світанком. Живляться квітковим нектаром рослин, насамперед з родин глухокропивові (Lamiaceae) та бобові (Fabaceae). Гусінь розвивається на підмарениках (Galium), насамперед на підмаренику справжньому (Galium verum); живиться листям і квітами. Заляльковується нещільному коконі у підстилці на поверхні ґрунту. Лялечка зимує.

Чисельність та охорона. Дуже локально розповсюджений і рідкісний вид, занесений до Червоної книги України (2021). Задля охорони виду насамперед необхідно забезпечити збереження відомих оселищ, а також проводити пошуки нових, у відповідних потенційно придатних біотопах. Водночас, потрібен моніторинг за станом його популяцій