Бражник молочайний південний

Hyles nicaea (de Prunner, 1798) 

Поширення. Ареал виду простягається від Атлаських гір у північно-західній Африці, південної Португалії та Іспанії через південну Європу, Туреччину, Ліван, північний Ізраїль, до східного Афганістану, північного Пакистану, північно-західної Індії, західної Монголії та західного Китаю. В Україні представлений підвидом Hyles nicaea orientalis (Austaut, 1905). Резидентний у Криму, зокрема на Тарханкуті, де існує стабільна і досить численна популяція. Крім того, відома одна неперевірена і досить сумнівна вказівка з с. Кучургани Роздільнянського району Одеської області, де 04.04.1992 р. одного метелика виведено з лялечки (Тищенков, 2010).

Біологія. Ксеротермофільний і петрофільний степовий вид, приурочений до сухих і кам’янистих гірсько-ксерофітних та петрофітно-степових біотопів. У Криму, протягом року, дає одну повну та одну часткову генерацію. Літ імаго відбуваєжться у червні–липні та серпні–вересні. Метелики активні увечері та наприкінці ночі, живляться квітковим нектаром. Гусінь живиться листям молочаїв (Euphorbia), насамперед скельного (E. petrophila), Сегієрового (E. seguierana) та жорсткого (E. rigida). Заляльковується у ґрунті, лялечка зимує.

Чисельність та охорона. Дуже локально розповсюджений і рідкісний вид, занесений до Червоної книги України (2021). Згідно літературних даних, на початку XX ст., цей вид був значно ширше розпровсюджений на Кримському півострові, ніж тепер. Зокрема, численні популяції існували у багатьох локалітетах західного Криму. Натомість, у сучасності, відомий здебільшого за поодинокими знахідками. Єдина досить стабільна і велика популяція збереглася на Тарханкутському півострові. Задля охорони виду, насамперед, необхідно забезпечити збереження відомих оселищ, шляхом обмеження у них господарської діяльності, зокрема випасу та рекреації у місцях існування локальних популяцій. А також пошуки нових локалітетів, у відповідних потенційно придатних біотопах. Водночас, потрібен моніторинг за станом його популяцій