Бражник хорватський
Hemaris croatica (Esper, 1780)
Поширення. Середземноморсько-понтійський вид, диз’юнктивно поширений у Південно-Східній Європі, від Італії, південно-східної Австрії і Балканського півострова до Середнього і Нижнього Поволжя, південного Уралу та Західного Казахстану, на Кавказі і Закавказзі, у Туреччині, Лівані, північному Ізраїлі, західній Йорданії, північному Іраці та Ірані. В Україні дуже локально розповсюджений у Донецькій та Луганській областях і А. Р. Крим.
Біологія. Ксеротермофільний і кальцефільний стенобіонтний вид, тісно приурочений до крейдяних степів і відкритих кам’янистих вапнякових відслонень та скельних виходів з дуже розрідженою рослинністю. Тримається майже виключно на найбільш сухих і теплих схилах південних румбів. Бівольтинний, літ імаго відбувається від середини – кінця травня до кінця червня та з середини – кінця липня до середини – кінця серпня. У Криму, в окремі роки, буває часткова третя генерація, імаго якої літають у вересні. Метелики активні вдень за сонячної погоди. Живляться квітковим нектаром, найчастіше головачки (Cephalaria), юринеї (Jurinea), громовика (Onosma), гісопу (Hyssopus) та шавлії (Salvia). Самиця відкладає близько сотні яєць, прикріплюючи їх по одному до листя кормової рослини. Ембріональний розвиток триває 3-4 дні. Гусінь розвивається близько трьох тижнів на скабіозах (Scabiosa) і головачках (Cephalaria). Зокрема, в Україні в якості кормових рослин відмічені головачки уральська (Cephalaria uralensis) і шкіряста (Cephalaria coriacea) та скабіоза срібляста (Scabiosa argentea). Гусінь живе поодиноко, відкрито на кормовій рослині, тримається зі споду листя, живиться листям та квітами. Заляльковується в рідкому коконі серед дрібних уламків субстрату на поверхні ґрунту. Зимує лялечка.
Чисельність та охорона. Дуже вимогливий до середовища існування, вразливий вид, дуже локально розповсюджений, проте досить численний у своїх локалітетах. Зникає через зменшення площі його оселищ, насамперед унаслідок гірничих робіт з видобування вапняків, зокрема крейди, терасування та заліснення крейдяних схилів, а також інтенсивного їх випасання. Занесений до Червоної книги України (2021), під категорією «рідкісний».